СТАТТІ

Підписатися на RSS

Популярні теги Всі теги

В чем причина глобального двуязычия Украины?

В чем причина глобального двуязычия нашей страны? Только понимание истоков, причин и времени возникновения ситуации, впоследствии превращающейся в проблему, помогает эту проблему решить. Такой подход испокон веку используется для решения научных и технических проблем. Странно, что наши «можновладці» даже не пытаются применить его для решения проблем социальных. А, может, не могут..?

Читати далі

Українці у Словаччині

Біля розбитого дзбана. Минуле та сьогодення українців СловаччиниУкраїнці живуть у Словаччині скільки себе пам’ятають. А пам’ятають вони себе одинадцять віків, із тих часів, коли хвиля руських племен, подолавши Карпатські гори, покотилася долинами Закарпаття й вляглася аж попід Татрами. Географічною мовою — це шлях завдовжки 250-300 кілометрів на захід від Ужгорода. Тоді тут утворилося близько трьохсот малих і великих давньоруських поселень. Найбільше з них — Пряшів — стало географічним і духовним центром цього краю. Мабуть, спочатку наші пращури раділи такому стрімкому ривку в глиб Європи, завдяки чому стали володарями родючих земель і багатих лісів, та згодом зрозуміли й зворотний бік цього кроку: у віддаленості від своїх братніх племен випала їм гірка доля бути приграниччям давньоруських територій, яке шарпалося різними завойовниками, переходило з рук у руки. У ХІІ столітті Пряшівщина потрапила під владу угорської корони. Згодом надовго опинилася у складі Австро-Угорщини. 

Читати далі

Австро-Угорщина і Російська імперія й досі визначають побут українців

Колишній австро-угорський кордон із Російською імперією став для мене відкриттям. Я, потрапили у своєрідні «анклави» української держави, де міцно збереглися устої колишньої австрійської імперії. Якщо ж після цих «анклавів» відразу потрапити в «зону» колишньої Російської імперії, то мимохіть ніби переносишся в 19 сторіччя й бачиш: от вона російська занедбаність, і от вона – австрійська чепурність та охайність.

Закинутим кордоном вештався: Олесь Кульчинський

Читати далі

"Белая Русь" вовсе не Беларусь

Название «Белая Русь» относилось вовсе не к Белоруссии

 

Сейчас мало кто знает, что в древние времена название «Белая Русь» относилось вовсе не к Белоруссии, а к северо-восточной части Древнерусского государства – территории, где расположены Москва, Рязань, Муром, Смоленск, Владимир.
Правителей же этих земель нередко именовали белыми князьями. В середине XII века стараниями Юрия Долгорукого в тех местах возникли десятки новых городов, которые заселили тысячи переселенцев с юга. Сын же Долгорукого Андрей, прозванный Боголюбским, решил, что Белая Русь достаточно окрепла, чтобы стать во главе всего государства вместо утратившего былую мощь Киева.

 

Путь в Суздаль

 


Читати далі

Белорусы на генетическом уровне больше похожи на поляков и сербов, чем на русских

 

В вопросе, отличаются ли белорусы и представители других славянских народов от русских, слишком много политики и слишком мало науки. Россияне говорят, что белорусы — те же русские, только трудолюбивее и спокойнее. Лукашенко утверждает, что Россия могла бы напоминать Белоруссию, если бы не коррупция в госаппарате и не чековая приватизация в 90-х. Но так ли это?

Читати далі

Карпатская Сечь. Без ретуши и мифов

Карпатская Сечь. Без ретуши и мифов

 

При воспоминании о Карпатской Сечи  нельзя обойти вооруженный конфликт между сечевиками и чехословацкими войсками с 13 на 14 марта 1939 года, как раз накануне оккупации Карпатской Украины венгерскими войсками, заговора против правительства Волошина, участия или не участия чехов в обороне государства. Эта проблема раскрывается в воспоминаниях непосредственных участников тех бурных и довольно непростых отношений между коменданта и Карпатской Сечи и Президентом Карпатской Украины.

Читати далі

Б. Хмельницкий - кто он?

Ревизию украинской истории сделают без нас. Ее делают в во многих географических центрах, щедро рассыпанных по политической карте мира. Я не хочу жить во лжи, и поэтому , как могу, занимаюсь разрушением мифов, которые называют национальными, но которые на самом деле являются абсолютно деструктивными и превращают наш народ в стадо.

Читати далі

Чи можлива революція в сучасній Україні

Слово революція з’явилось в російській, а разом з тим і в українській, мові із польської, в епоху Петра І.  Rewolucja, на польській мові, (лат. Revolutio) »переворот», і передбачала ні що інше, як зміну встановленого порядку, політичного чи суспільного, і переважно передбачав насильницькі способи. В сучасному розумінні революція вживається здебільшого у політичному контексті, і трактується, як зміна влади однієї політичної сили іншою неконституційним способом, і не важливо які цілі переслідувались революціонерами.

А цілі можуть бути різні, і що саме головне, діаметрально протилежні. Революція в Англії 1688-1689 років подарувала нам парламентаризм. Саме тоді переворот вперше був названий революцією. Французька революція, показавши всьому світу справжнє обличчя «революції», Європі дала сильний поштовх для розвитку, у тому числі в індустріалізації.

Читати далі

МАССОВОЕ ЗАРОБИТЧАНСТВО-АБСОЛЮТНОЕ ЗЛО

Массовое заробитчанство скрадывает социальную напряженность в обществе. Оставшиеся без работы миллионы люди не идут на баррикады, а безропотно регулярно грузятся в вагоны и отправляются самостоятельно решать свою судьбу. Власти хотя бы за это в каждом крупном городе должны поставить памятник заробитчанину. Однако страна вахтового проживания по определению не может развиваться.

Читати далі

Знелюднені українські землі по той бік кордону з Польщею у дослідників–етнографів асоціюються з чорнобильським пустирищем

Масова депортація українців у Польщі 65 років тому так і не принесла «державницької величі» її ідеологам

Знелюднені українські землі по той бік кордону з Польщею у дослідників–етнографів асоціюються з чорнобильським пустирищем. 
«Там села, де немає вже хат, лише недоглянуті сади й зарослі цвинтарі, — розповідає «УМ» свої враження від відвідин Лемківщини відомий етномистецтвознавець Михайло Селівачов. — І на всьому цьому лежить печать тимчасовості. Це пустка в центрі Європи». За словами вченого, ці звільнені від українців у 1947–му землі так і не змогли освоїти й повністю заселити поляки. Вони побоювалися, що от–от нагрянуть українці і мститимуться за грабунки. У 1960—80–ті роки занедбанаЛемківщина стала чимось на зразок Сибіру для поляків. Там селили засуджених за дрібні злочини. Наприкінці ХХ століття туди дозволили повертатися виселенцям та їхнім нащадкам. Однак вони на той час уже прижилися на нових теренах...

Після «Вісли». Пустка в центрі ЄвропиЛемківщина, 1947 - українські партизани, яких конвоюють польські солдати
Життєвий простір на Сході 

Читати далі