Кожні три хвилини на Землі безслідно зникає один чоловік. Серед причин - побутових, кримінальних і тому подібних - особливою групою у сумній статистиці розташувалися зникнення загадкові, таємничі, незрозумілі. Про них і піде мова в цій добірці.

• Осінь — сезон фруктів, золотого листя, і для багатьох людей - улюблена пора року. Однозначно вона улюблена для американських фермерів, які закінчують активний робочий сезон і готуються до зимування і відпусток. Але перед цим деякі ферми запрошують до себе в гості всіх охочих. Ми вирішили завітати.

  В США є цікава чи то традиція, чи то бізнес-практика, коли фермери, окрім власне сільського господарства, надають туристичні послуги. Наприклад, влітку можна приїхати на ферму позбирати полуниці або інші ягоди, побавитись з тваринами. Восени ж активності значно різноманітніші і в сукупності схожі на щось середнє між фестивалем і парком розваг. На одному з таких "свят на фермі" довелося побувати сімейству авторів цього репортажу.

  
  
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

В январе 1936 года в Черном море у крымского побережья в сеть рыбаков попало живое существо с конской головой. Испуганные до смерти люди тут же разорвали снасти и выпустили его на свободу, а сами вернулись на берег.
А вот рассказ известного писателя Всеволода Иванова о том, что произошло с ним в Коктебеле. «Дельфины стайкой двигались по бухте влево. Должно быть, туда передвигалась кефаль. Я перевел глаза вправо и как раз посередине бухты, метрах в 50 от берега, заметил большой, 10-12 м в окружности, камень, обросший бурыми водорослями.
Покуривая трубку, я начал наблюдать за клубком водорослей. Течение, по-видимому, усиливалось. Водоросли начали терять округлую форму. Клубок удлинялся. В середине его показались разрывы. А затем...
Затем я весь задрожал, поднялся на ноги и сел, словно боясь, что смогу испугать «это», если буду стоять на ногах.

Прання сохне за домом. Воду беруть з колодязя у дворі, зарослому бур'яном. Тільки двоє поліцейських і Мануела, триногий собака, охороняють територію. Усі звикли бурчати: спосіб життя політиків далекий від їхніх виборців. Не так в Уругваї. Познайомтеся з президентом, який живе на старій фермі і жертвує більшу частину своєї зарплатні. Не насміхайтеся з країни – Україна ще бідніша.