СТАТТІ

Хто тільки не говорить зараз про кризу.Про неї говорять всі,навіть діти. Коли моя внучка-шестикласниця дістала мене запитаннями про кризу, я зрозумів, що толком не знаю, що ж то воно таке.

Директивы Аллена Даллеса, военного советника США в 40-50-е годы и директора ЦРУ с 53 по 61 годы представляют собой долгосрочные рекомендации к разрушению Советского Союза изнутри.

Этот доклад был произнесён Даллесом в Конгрессе США в1945 г.

«Окончится вторая мировая война. Как-то всё утрясётся, устроится. И мы бросим всё, что имеем, всё золото, всю материальную мощь на оболванивание русских людей. Посеяв там хаос, мы незаметно подменим их ценности на фальшивые и заставим их в эти ценности верить.

Кажуть, що людині на все життя відведена певна кількість особливо щасливих випадків. Якщо це дійсно так, то я розумію, чому мій дід Никитюк Петро Павлович не виграв авто в лоторею, не знайшов скарб і не став великим начальником, а прожив скромне життя українського колгоспника. Все неймовірне щастя, яке йому було відведене, було використане під час війни.

Наведені дані - чудовий сирий матеріал для інфографіки, з якої можна було б зробити непогані листівки. А то частина наших громадян передивилися російських каналів, і навряд чи уявляють, якого масштабу проблеми у сусідів.

Як ми уявляємо майбутнє нашої країни? Мабуть у більшості українців у голові виникає картинка: акуратна вулиця де стоять красиві будиночки, усі в квітках, - такі, які ми бачимо на фотографіях десь з Швейцарії. До картинки додається усвідомлення, що в нас буде чесний і професійний уряд, котрий грамотно керує країною. Це мрія, яка має шанс ніколи не збутися. В майбутньому не буде уряду, а життя населення не буде таким безпечним і комфортним, як зараз у Європі. Ця стаття не претендує на інстину в останній інстанції, це лише спроба передбачити один з можливих сценаріїв розвитку нашого суспільства.

 Тоді, восени 2000, я нічого не знав ані про Квебек, ані про Канаду.

Я був неодружений, мені було 24 роки. Я ще не розумів, що це - перевага.

З сім'єю важче адаптуватися. Дітей треба годувати відразу ж. Потрібна нормальна квартира, меблі, тисячі інших витрат. А людина ще погано володіє мовою (якщо володіє взагалі) і не знає, де і як тут шукати роботу. Вчити мову важко: вдома та з друзями говориш по-своєму. З місцевими зійтися важко: ну хто дружитиме з інопланетянином, який бекає, мекає, не розуміє що кажуть і навіть не знає, що тут прийнято, а що ні?

Я був самий. І мені було самотньо.

Може викликати здивування, чому цілий тиждень російська преса приділяла так багато уваги Дідові Хасану, кримінальному авторитетові. Чому всі чотири інформаційні статті в «Газеті.Ru» про Діда Хасана — про замах, про реакцію на його смерть, про відмову Грузії ховати «злодія в законі» і про похорон на Хованському цвинтарі — потрапили до рейтингу найбільш читаних матеріалів газети за тиждень. Пояснення цього дається в пропонованій нижче статті російської журналістки Юлії ЛАТИНІНОЇ, надрукованій у (www.ej.ru).