Гади лізуть навіть до осель

Повзучі гади відкрили сезон! З настанням теплої погоди змії вилізли зі своїх сховищ, аби погрітися на сонечку.

Лікарі б’ють на сполох: небезпечно стало гуляти лісом, працювати в полі та на городі. Деколи гадюки навіть навідуються до людських осель.

 Пацієнтів, які стали жертвами змій, не бракує як у дорослих, так і в дитячих лікарнях. За словами завідувача реанімаційного відділення обласної клінічної лікарні Ірини Шабанової, один з їхніх хворих живе у будинку біля лісу. Оскільки непрохана гостя навідалася до нього на подвір’я, намагався вигнати її з допомогою палиці. Але змія виявилася спритнішою: вкусила чоловіка, тож лікарям довелося боротися за його життя.

Завідувач відділу анестезіології та реанімації Західно-Українського дитячого спеціалізованого центру Ірина Щуровська розповіла, що 11-річного пацієнта, якого привезли зі Сколе, батьки цілу добу після укусу протримали вдома. Замість того, щоб везти дитину до лікарні, звернулися по допомогу до шамана, який обкурював постраждалу ногу. Забили на сполох, коли хлопчик перестав їсти, пити, реагувати на те, що відбувається довкола. Пані Ірина каже, що юний пацієнт був зовсім сонний, ледве говорив, нога посиніла, набрякла аж до пахової ділянки. На щастя, його вдалося врятувати, але ще трохи, й батьки би втратили дитину.

Пані Ірина наголошує: щороку з настанням тепла до їхнього відділення кладуть щонайменше десять юних пацієнтів, які стали жертвами повзучих гадів. Зазвичай медики рятують постраждалих, розріджуючи кров, адже контакт з отрутою провокує її згущення. Застосовують також гепаринову мазь та холод.

Член Всеукраїнської асоціації тераріумістів, керівник гуртка “Юні зоологи-тераріумісти” Ігор Хома зазначає, що для змій та павуків зараз - “золота пора”. Тривалий час вони сиділи у сховищах, а тепер з’явилася нагода виповзти на світ Божий. До того ж оброблені поля заселені мишами — основою раціону змій, тож повзучих гадів зараз звідти не виженеш. На одній невеличкій території можна знайти цілі осередки.

Україну облюбували три види небезпечних гадюк — степова, звичайна та Нікольського. На заході країни переважають звичайні, на сході — степові, у Харківській області — Нікольського. Двох однакових гадюк у природі не існує, однак впізнати їхнє забарвлення неважко. Шкіру прикрашає чіткий зигзаг (ромбики, трикутники) на сірому тлі. Візерунок може бути коричневим або чорним. Доросла змія сягає 60-70 см завдовжки.

Нерідко гадюк плутають з цілком безпечною безногою ящіркою. Вужі також можуть бути подібними до отруйних змій, але їх відрізняють так звані вушка — жовті та білі плямки на голові.

Найбільшу кількість гадюк можна зустріти в Карпатах, а також у болотяних місцевостях — на Волині, в Яворівському районі Львівської області тощо. Вужі завжди живуть біля гадюк, тож навіть набувають подібного забарвлення. Але вірити в легенди про те, що безпечні плазуни схрестилися з гадюками, тому теж несуть загрозу, - не варто.

Якщо не чіпати отруйну змію, вона не зробить шкоди. Побачивши вас, плазун, навпаки, тікатиме. Зазвичай нещасні випадки стаються тоді, коли люди випадково наступають на гадюк.

Щоб уникнути небезпеки, не варто гуляти в лісових хащах у відкритому взутті: необхідно взувати кросівки або хоча б одягати шкарпетки.

Збираючи ягоди або гриби, потрібно розгрібати листя палицею, аби переконатися, що в хащах на вас не чатує гадюка. Якщо ви на неї все ж натрапили, краще відійти та не зачіпати. Коли ж уникнути лиха не вдалося, уражену кінцівку слід знерухомити, надати їй підвищеного положення та обкласти холодом. Не варто намагатися відсмоктати отруту. Необхідно якомога швидше їхати до лікарні!