Не варто згадувати старе, але ніщо не минає безслідно

Самогубство дівчини сполошило її рідні Голошинці (Підволочиський район) та усі прилеглі села. Це вже друга страшна смерть за два роки. Рік тому повісився друг Богданки — Віталик Кушнір. Односельчани це пов'язують із двома причинами: нерозділеним коханням та містичним розташуванням дому Назаруків.

Щоб краще розібратись у мотивах самогубства доньки, батьки дівчинки ще раз стали пригадувати той фатальний день...

Того дня Богдана затрималася після школи і приїхала додому не шкільним автобусом, а рейсовим, о 16.30. Пообідала і відразу взялася робити уроки, що здивувало матір. «Що сталося, що ти сіла за книжки?» — жартуючи, запитала жінка.

— Богданка щось нотувала у чернетці, потім всілася на підвіконні і начебто вчила вірш, — пригадує мати. — Та раптом усе залишила і почала вдягатися — білий гольф, джинси, шапка, шалик, куртка. На прощання заглянула до кімнати і за нею лише рипнули двері. Я навіть не встигла запитати, куди іде, подумала, що до дідуся, який мешкає через дві хати від нас, бо вона любила до нього навідуватися, іноді там ночувала. Молодші діти, 4-річний Святослав та 12-річна Оленка, лягли спати, я теж швидко заснула, бо була втомлена, і прокинулася аж вранці. Ми не наставили будильник, тому встали трохи пізніше, ніж завжди, перед 7-ю. Чоловік швидко одягнувся і пішов худобу годувати, а я поставила воду на каву, як раптом… «Ні-ні-ні!!!» — почула страшний крик чоловіка. Серце тьохнуло. Я ще не заходила до кімнати доньок, тому не помітила, що Богданка так і не повернулася… А чоловік, вийшовши на подвір’я, побачив, що у хліві, який десь за 15 метрів від хати, світилося, заглянув туди і знайшов доньку, але мене не пустив дивитися на ту страшну картину… Не передати словами, що з нами тоді сталося, і який важкий удар долі ми отримали. Ми передумали тисячу варіантів, що її підштовхнуло до такого гріха і поясненням для нас став її останній запис у щоденнику під назвою “Богдана + ... = любов”. Як виявилось, за кілька днів до смерті дівчинка посварилися із своїм хлопцем.

Перипетії тієї трагедії обговорюють і односельчани. Самогубство дівчини пов'язують ще також із тим, що багато років тому на території подвір'я сім'ї вже був вішальник. На той час там мешкали інші люди, згодом вони виїхали із села, а хату і пляц у них купили пані Світлана з чоловіком. На подвір’ї вони побудували нову хату, а стару так і не зносили, залишився їм у спадок і хлів.

— Колишня господиня того обійстя наклала на себе руки, бо їй зраджував чоловік, — розповідають у селі. — Потім господар привів до хати коханку… Може, не варто згадувати старе, але ніщо не минає безслідно… Треба їм освятити господарку і молитися за бідні душі.

За метеріалами: zz.te.ua