Не всі трупи підлягають обов’язковій експертизі.

У прокуратурі пояснили, які покійники підлягають обов’язковій експертизі

“Чому небіжчика обов’язково мусять різати?..”. З такого запитання починалися чимало телефонних розмов з читачами “ВЗ”, які після набуття чинності нового КПК (Кримінально-Процесуального кодексу) ховали своїх ближніх. Люди скаржаться, що через нове законодавство у моргах утворилися черги на... розтин.

У статті 238 прийнятого минулого року КПК зазначається: “Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню на проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення при-чини смерті”. У прес-службі Генеральної прокуратури, до якої за коментарем звернувся “ВЗ”, зауважили, що не всі трупи підлягають обов’язковій експертизі.

Для конкретизації нових положень КПК, пояснили в прокуратурі, спільним наказом МВС і Генерального прокурора визначили порядок взаємодії між прокуратурою та міліцією у випадку встановлення факту смерті людини. Цим наказом передбачається, що працівники медичних органів мають негайно повідомляти в міліцію про кожен факт смерті людини, незалежно від місця її настання, окрім смертей від захворювань у закладах охорони здоров’я. До приїзду працівників міліції та прокуратури, йдеться в наказі, лікарі, яких викликали до оселі, де померла людина, не мають права порушувати тут обстановку. Вони навіть не мають права допомогти рідним померлого перетягнути тіло, скажімо, з підлоги на диван.

“У разі наявності підстав вважати, що смерть особи має насильницький характер, – йдеться у спільному наказі МВС та Генпрокурора, – за постановою слідчого або прокурора труп направляється для проведення експертизи, яка з усіма необхідними лабораторними дослід-женнями не може тривати більше одного місяця”. На практиці це означає, що всі родичі передчасно померлих ще не старих людей автоматично стають підо-зрюваними у вбивстві. Цю підозру з них знімають лише після проведення експертизи тіла померлого.

Не скеровуватимуться на про-ведення судово-медичної експер-тизи, пояснили в прокуратурі, трупи людей віком понад 60 років та трупи людей, які хоча й померли за місцем проживання, проте перебували на диспансерному обліку у медичних закладах. У таких випадках до оселі, де померла хронічно хвора людина, має приїхати лікар, який мусить оглянути труп та констатувати факт смерті. Цей лікар має також поінформувати про смерть хворого той медичний заклад, де людина перебувала на диспансерному обліку та спільно з лікарями цього закладу визначити причину смерті. Лише після цього правоохоронці можуть скласти висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання.

Як діє цей наказ на практиці, “ВЗ” розповіла пані Оксана, яка нещодавно поховала свого ще доволі молодого чоловіка, який несподівано помер від серцевого нападу. “Ми викликали до квартири, розповіла пані Оксана, дільничного лікаря. Той викликав слідчого районної прокуратури, який приїхав разом із судово-медичним експертом. Вони склали протокол, після чого тіло чоловіка забрали у морг для проведення експертизи. Після проведення експертизи у морзі мені видали довідку. З нею я пішла у районну прокуратуру, де мені дали дозвіл на видачу тіла. З ним знову поїхала до моргу...”.

“У морзі, – розповідала жінка, – бачила чергу на проведення експертизи. Люди, які приїхали з районів області, скаржилися, що на отримання довідки про проведення експертизи мусили чекати чотири-п’ять днів”. Ось так “полегшив” відхід на той світ новий КПК.