Пенсійну реформу негативною вважає міністр соцполітики

Жінок змусили працювати довше, а дефіцит Пенсійного фонду зріс до 27 мільярдів!

Пенсійну реформу, яка стартувала у жовтні 2011 року, аналітики уже давно назвали провальною. Тепер її розкритикувала навіть новоспечений міністр соціальної політики Наталія Королевська. “Я вважаю, що пенсійна реформа неефективна. Підвищення пенсійного віку для жінок з 55 років до 60, крім негативних наслідків, ні до чого не призвело”, — заявила вона.

За СЛОВАМИ МІНІСТРА, дефіцит фонду за підсумками 2012 року сягнув 27,2 млрд. грн. На 2013 рік дефіцит Пенсійного фонду заплановано на рівні 21,8 млрд. грн.  “Значний дефіцит Пенсійного фонду зберігається у тому числі через недієздатність проведеної реформи. Також наявність цього дефіциту унеможливлює запровадження другого рівня пенсійної системи. Так далі тривати не може. Тому ми створюємо робочу групу для зміни підходів у роботі Пенсійного фонду”, — підсумувала Королевська.

“Наталії Юріївні не варто забувати, що пенсійну реформу готував уряд Азарова,  з яким вона зараз працює. Вона ще не зрозуміла, що вже не кандидат у депутати, а міністр, від якого чекають рішучих дій, – каже народний депутат, екс-заступник міністра праці та соцзахисту Павло Розенко. – На посаді міністра Королевська уже місяць. Якщо їй так не подобається ця реформа (а вона й справді провальна), то як міністр вона уже могла б подати у Верховну Раду законопроект про скасування цієї реформи. Вона ж лише каже, що створюватиме робочу групу. Тобто власного бачення, що робити, вона не має. Усі ці заяви — не більше, ніж політична  демагогія”.

За словами Павла Розенка, навіть якби зміни до пенсійного законодавства були досконалішими, дефіциту Пенсійного фонду вони не змогли б суттєво зменшити. “Проблема не стільки у видатках ПФ, скільки у фінансуванні. Насамперед треба було подбати про збільшення наповнення ПФ. А воно можливе лише за умови зростання економіки, – каже нардеп. – Про яке збільшення може йти мова, якщо 50% - у тіні і взагалі не сплачують внесків. А ті, що працюють легально, змушенні сплачувати необґрунтовано високі ставки єдиного соціального внеску. Треба створити нормальні конкурентні умови для ведення бізнесу”. 

Провідний науковий співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко не вважає реформу провальною — зміни до пенсійного законодавства були  настільки косметичними, що не могли дати відчутного ефекту. “Не йшлося про те, що видатки скоротяться, йшлося про те, що вони зростуть менше, ніж могли б зрости, якби цієї реформи не було, – каже Лідія Ткаченко. – Кількість пенсіонерів у нас стабільна -13,6-13,7 мільйонів осіб. Підвищення пенсійного віку для жінок поки що торкнулося невеликої кількості людей, тому ефекту від цього не могло бути. Проблема у тому, що Пенсійний фонд не веде моніторингу ефективності реформи. Чому нема інформації, скільки жінок пішли на пенсію у 55,5 років, і чи кошти, зекономлені від цього, перекрили видатки,  які пішли на компенсації (за більш пізній вихід на пенсію передбачена надбавка)? Чому нема цифр, скільки вдалося (і чи вдалося) зекономити завдяки збільшенню вимог до стажу, обмеження максимальних пенсій? А не маючи конкретних цифр, важко зробити аналіз реформи”.

Та більшість експертів сходяться на тому, що нове пенсійне законодавство реформою взагалі назвати не можна. Залишається надто велика категорія працівників, які йдуть на пенсію за особливими законами, тож поки звичайним людям нараховують пенсії, залежно від їх зарплати, “особливі” пенсіонери отримують за особливі заслуги. Зате влада має інструменти впливу на виборців — орієнтується президент на підтримку силовиків — піднімає пенсії лише їм.

Саме через передвиборчі соціальні ініціативи президента, дефіцит ПФ торік зріс майже на 9 мільярдів. Через збільшення діри у бюджеті ПФ про накопичувальну пенсійну систему (кожен заробляє на пенсію собі, а не депутату чи міністру) можна забути. А саме накопичувальні рахунки могли б врятувати українців від злиденної старості. 

“В Україні має бути не дворівнева, а трирівнева пенсійна система, – каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. – Перший рівень — солідарна система, яка б забезпечувала державну пенсію на рівні прожиткового мінімуму усім, незалежно від їхнього стажу та заробітку. Другий рівень — індивідуальний рахунок, на який сплачує внески роботодавець. Третій рівень — індивідуальний рахунок, на який людина сама собі відкладає, скільки вважає за потрібне”. До речі, економіст вважає, що Пенсійний фонд треба ліквідувати як зайву ланку, а пенсії у солідарній системі виплачувати напряму з бюджету.