Зближення з Митним союзом привело Білорусь до економічної пастки

Вступивши до Митного союзу, Білорусь потрапила до "середньострокової професійно розставленої інституційної пастки"

Зближення з Митним союзом привело Білорусь до економічної пастки, вважають спостерігачі, хоча спершу участь у МС принесла Білорусі серйозні преференції. Висновки експертів випливають з нещодавньої заяви президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що держави, які входять до Митного союзу з Росією, не готові до більш тісної інтеграції з РФ, повідомляє Бі-Бі-Сі.

15 січня під час великої прес-конференції для вітчизняних та зарубіжних журналістів Олександр Лукашенко, який впродовж багатьох років позиціонував себе як головного інтегратора в СНД, прозоро натякнув: керівництво Росії штовхає Білорусь і Казахстан до ще більшої інтеграції.

"Можливо, Росії хотілося б швидших якихось кроків, може, радикальніших. Але ні Казахстан, ні Білорусь на це не підуть з бухти-барахти", - зазначив Лукашенко. І, фактично давши зрозуміти, що багато у чому інтереси Білорусі суперечать інтересам Кремля, президент заявив, що має намір відстоювати інтереси саме своєї країни:

"І ми будемо їх так будувати. І я знаю - така позиція у всіх держав. Ми бачимо орієнтири світової економіки, і орієнтуємося, звичайно, на це. Але у нас є власні інтереси", - підкреслив президент Білорусі.І хоча при цьому Лукашенко не висловлював якихось конкретних претензій щодо участі Білорусі в Митному союзі, однак його невдоволення нинішніми наслідками інтеграції видається білоруським експертам цілком імовірним.

Керівник науково-дослідного центру Мізеса Ярослав Романчук говорить, що, вступивши до Митного союзу, Білорусь потрапила до "середньострокової професійно розставленої інституційної пастки":

"Період 2011-2012 років був першим етапом інтеграції, який приніс багато користі нашій країні. Тепер настає етап, коли Росія буде отримувати своє за те, що вона давала Білорусі в цей час".

При цьому експерти визнають, що досі участь в Митному союзі приносила Білорусі відчутні дивіденди.

За словами Романчука, на першому етапі існування Митного союзу Білорусь отримала безпрецедентний за розміром інтеграційний грант:

"Його складові - газ, нафта, хімічні товари і доступ на російський ринок. Минулого року це 25 - 27% ВВП нашої країни - близько 14 мільярдів доларів".

Водночас, каже Ярослав Романчук, влада Білорусі навіть не змогла грамотно скористатися наданими їй пільгами.

"При такому супервдалому збігу обставин отримати тільки 1,5% зростання ВВП - це, звичайно, поразка. Виходить, що структура білоруської економіки не може ефективно переварити державну допомогу, не вміє використовувати пільги", - резюмує економіст.

Прогнозуючи розвиток ситуації, експерти стверджують, що посилення контролю Кремля за білоруськими нафтохімічними схемами не дозволить Білорусі повторити рекорд перших семи місяців 2012 року, коли у Білорусі був великий профіцит торговельного та платіжного балансів. Не вдасться повторити і темпи зростання реальних доходів, які за 10 місяців 2012 року виросли більш ніж на 20%, при тому, що заплановано було лише 3 - 3,5%.

"Активне проїдання капіталу, в тому числі, позикового, закінчується. Прийшов час віддавати борги і затягувати паски", - упевнений, зокрема, Ярослав Романчук.

Це буде означати ліквідацію більшої частини держпрограм і поставить на порядок денний питання про структурні реформи, в тому числі - про приватизацію. Примус до реформ - неприємний для офіційного Мінська процес, але він випливає з логіки реалізації проекту "Митний союз". Спроби Олександра Лукашенка в ручному режимі модернізувати держсектор, за оцінками фахівців, вже провалені. І окремі винятки лише підтверджують цей висновок.

Російські лобісти вимагають лібералізації входу на білоруський ринок. Білоруська влада не зможе блокувати і цей процес. На порядку денному - вирівнювання цін на енергоресурси між Росією і Європою. Отже, ця частина інтеграційного гранту скоро зникне.

"Лукашенко може врятувати тільки те, що Росія вступить у рецесію і зіткнеться з гострими викликами для себе. Тоді їй просто буде не до Білорусі", - резюмує Ярослав Романчук.